Страсний тиждень (Седмиця) – останній тиждень перед Пас­хою. Він присвячений споминам про останні дні земного життя Спасителя: Його страждан­ня, хресну смерть і погребіння. Увесь цей тиждень християни повинні проводити у строгому посту й глибоких молитвах. 

Страсний тиждень через особливу значимість і величину не зараховується до Великого посту, а є окремим духовно-подвижницьким періодом, в котрий необхідно ще з більшою наснагою та пильністю заглянути в найпотаємніші закутки своєї душі і в покаянні змити всі виявлені гріхи та пристрасті.

Цей тиждень називають також Білим, або Чистим, тому що віруючі починають готуватися до Великодня, тобто стараються частіше відвідувати храм, зберігати духовну і тілесну чистоту, прибирати будинок та обійстя. Під час Страсного тижня не святкуються дні пам'яті святих, не здійснюються поминання покійних і таїнства шлюбу і хрещення.

За величчю згадуваних подій усі дні Страсного тижня назива­ються Великими. Понеділок, вівторок і середа ... ... ...                         

››› читати далі ››› 
 

Піст в Новому Завіті

10 І сталось, як Ісус сидів при столі у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його учнями.

11 Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: Чому то Вчитель ваш їсть із митниками та із грішниками?

12 А Він це почув та й сказав: Лікаря не потребують здорові, а слабі!

13 Ідіть же, і навчіться, що то є: Милости хочу, а не жертви. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння.

14 Тоді приступили до Нього Іванові учні та й кажуть: Чому постимо ми й фарисеї, а учні Твої не постять? ... ... ...

››› читати далі ›››

 

Радісно почнімо час Посту! Настановивши себе на подвиги духовні, очистьмо душу, очистьмо тіло, стримуймося як у їжі, і від усяких пристрастей, задовольняймо дух добрими ділами, примножуючи їх з любов`ю, щоб сподобитися нам усім бачити всечесні Страсті Христові і Святу Пасху в духовній радості.

Великий Піст – справжня школа покаяння, де кожна людина повинна щорік вчитися поглиблювати свою віру, переглядати своє життя і, наскільки можливо, його змінювати. Великий Піст – це щорічна подорож, проща до первісних джерел православної віри, де нам знову відкривається, як має жити православна людина.

Великий піст є найважливішим і найдавнішим з усіх багатоденних постів. Він нагадує нам про сорокаденний піст Спасителя у пустелі; він же вводить нас у Страсний тиждень, а потім – до радості свята свят – Світлого Христового Воскресіння.

Св. Великий піст – час молитви і покаяння, коли кожен з нас повинен виблагати у Господа відпущення своїх гріхів (говінням і сповіддю) і достойно причаститися св. Христових таїн, згідно з заповіддю Христовою. Він суворий і найважливіший в житті Церкви і кожного християнина. Він триває 40 днів, беручи відлік у зворотню сторону календаря від Великодня (так як свято є рухомим)...............

Спасителю мiй!!!
Ти поклав за нас життя Своє, щоб спасти нас.
Спасителю мiй!!! Ти поклав за нас життя Своє, щоб спасти нас. Ти заповiдав i нам покладати життя своє за друзiв наших i за ближнiх наших. З радiстю йду я виконати святу волю Твою та покласти життя моє за Батькiвщину. Озброй мене силою та мужнiстю на подолання ворогiв наших, а якщо належить менi вмерти — даруй менi мужнiсть, вiру та надiю на вiчне життя в Царствi Твоєму. Мати Божа, збережи мене пiд покровом Твоїм. Нехай буде воля Твоя, Господи! Амiнь.
 

ФОТОЗВІТ тиснути тут

Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає,
той скаже до Господа: Охороно моя та твердине моя, Боже мій, я надіюсь на Нього!
Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної,
Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда.
Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає,
ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні,
впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде!...
Тільки своїми очима подивишся, і заплату безбожним попобачиш,
бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учинив за своє пристановище!
Тебе зло не спіткає, і до намету твого вдар не наблизиться,
бо Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх,
на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!
На лева й вужа ти наступиш, левчука й крокодила ти будеш топтати!
Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його сильним, бо знає ім'я Моє він;
як він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його,
і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде спасіння Моє!

На Тебе, Господе, сподіваюся, нехай же не осоромлюся повік;
За правдою Твоєю визволи мене. Прихили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене. Стань для мене міцною скелею, домом притулку, щоб урятувати мене. Бо Ти скеля моя і фортеця моя: заради ймення Твого води мене і провадь мене.
Виведи мене з пастки, котру таємно поставили на мене; Бо Ти сила моя.
У руку Твою віддаю дух мій; Ти визволяв мене Господе, Боже істини.
Ненавиджу прихильників ложних марнот, але на Господа сподіваюся.
Буду радіти й веселитися в милості Твоїй, бо Ти зважив на горе моє, спізнав скорботу душі моєї.
І не віддав мене в руки ворога; поставив ноги мої на розлогій місцині.
Помилуй мене, Господе, бо затісно мені; виснажилося від скорботи око моє, душа моя і нутро моє.
Минуло в печалі життя моє і літа мої у стогонах; знемощіла від гріхів моїх сила моя, і кістки мої висохли.
Серед усіх ворогів моїх я став обмовою навіть у сусідів моїх і страховиськом для знайомих моїх; ті, що бачать мене на вулиці, утікають від мене.
.... .... ....

››› читати далі ›››

відеоархів 2011 рік

відеоархів 2010 рік

відеоархів 2009 рік

фотоархів

фотоархів 2009 рік

фотоархів 2012 рік

фотоархів 2014 рік

››› читати далі ›››

Битва під Берестечком (28 червня — 10 липня 1651)  — найбільший бій Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького та союзним йому кримськотатарським військом Ісляма III

Короткі відомості

Згідно з польськими історичними джерелами XVII-XVIII століть кількість польської армії була до 300.000 вояків. Також є свідчення про те, що поляки мобілізували на війну кожного сьомого підданого держави. Важливим свідченням кількості українського козацького війська є твердження одного з учасників битви з польського боку про стотисячне українсько-козацьке військо. Сучасні українські академічні дослідження в середньому подають чисельність козацької армії у 100.000, кримсько-татарської у 30.000 (тобто у максимальну її можливу кількість за умови коли в поході бере участь сам хан; хоча в радянській історіографії побутувала думка про те, що чисельність кримсько-татарської орди, навіть на чолі з ханом ніколи не перевищувала 10.000-15.000 вояків, а за повідомленнями турецького мандрівника Евлія Челебі, свідчення якого певно є найбільш обєктивними та неупередженими кількість кримсько-татарської орди на чолі з ханом не могла бути більшою за 8.000-10.000 чоловік). Чисельність армії Речі Посполитої оцінюється більшістю сучасних українських істориків у 200.000 військових.... ... ...

››› читати далі ›››

Війна, яка розпочалася в середині XVII ст. на українських землях, насамперед мала на меті звільнення українського народу з-під панування Речі Посполитої.

З-поміж основних причин цієї війни можна виділити декілька.

Соціальні причини. До середини XVII ст. вкрай загострилася соціально-економічна ситуація, пов'язана з трансформацією поміщицьких господарств у фільварки. З одного боку, це сприяло зміцненню феодальної земельної власності, а з іншого — посиленню кріпосної залежності, оскільки прибутки польських та українських феодалів тепер прямо пов'язувалися з нещадною експлуатацією селян. Ще однією невдоволеною соціальною верствою було реєстрове козацтво, яке, відірвавшись від кріпосного селянства, не досягло, однак, усіх прав і привілеїв шляхти. У складній ситуації опинилося й міщанство, яке мусило платити податки, відпрацьовувати повинності та фактично було позбавлене місцевого самоврядування. Що ж стосується української православної шляхти, то вона користувалася значно меншими політичними правами, ніж польська. Таким чином, майбутня національно-визвольна війна мала досить широку соціальну базу.

Національно-політичні причини. Відсутність власної державності, обмеження українців у правах... ... ...

››› читати далі ›››