фотозвіт - тиснути тут

відеозвіт -

частина_01   частина_02   частина_03

частина_04   частина_05   частина_07

частина_08   частина_09   частина_10

частина_11   частина_12   частина_13

частина_14

Цьогоріч минає 1025 років відтоді, як Володимир Великий охрестив Русь, зробивши її християнською державою. Факт цей відомий кожному, хто хоча б трохи обізнаний з історією України або з історією її церкви. Незаперечним є й те, що Руссю тоді йменувалася держава, яка сьогодні має назву Україна. Тому, здавалося б, очевидно, що ця подія є святом українського народу, і саме Українська церква має відзначати її ювілей. Але не все так просто – цей же ювілей чомусь вирішила святкувати Московська церква. Заповзятість, з якою вона взялася святкувати не своє свято, вочевидь спонукає нагадати декілька історичних фактів і дат, аби бажання привласнювати чужі досягнення не було таким сильним.

Беззаперечним є факт хрещення Русі у 988 році. Натомість такої події, як хрещення Московської держави, історія не знає. Зважаючи на те, що на момент хрещення Русі ані Москви, ані Московського князівства, ні тим паче Росії, ще не існувало, то бути охрещеними разом з Руссю вони не могли. Лише у 1147 році з’являється перша літописна згадка про Москву, як про невеликий перевалочний пункт.

Московська церква виникає лише 1448 року шляхом самочинного розриву канонічної єдності з Київською митрополією, але її утворення не визнає Вселенський патріархат. Якщо використовувати сучасну ... ... ....

››› читати далі ›››

Православні єпархії існували в Україні задовго до Володимира – і вони були підпорядковані Константинополю. Йдеться насамперед про дві єпархії – Скіфську в районі нинішньої Одеси й Херсонеську в Криму. Вони припинили існування в V ст., коли розпочалося Велике переселення народів.

 988 РІК: КОНСТАНТИНОПОЛЬ – ЦЕРКВА-МАТІР

Володимир прийняв християнство від Константинополя тоді, коли розкол між західним і східним обрядом ще не відбувся, хоча вже розпочався. В той же час у Русі діяла й місія Риму – католики намагалися християнізувати печенігів. Половців натомість християнізували ми.  Перший митрополит Київської імперії був грек – Михаїл. Перші єпископи теж приїхали з Візантії, очевидно слов’яни – серби, болгари, македонці. Саме вони керували у новостворених єпархіях – від Перемишльської до Суздальської. Біля Києва створили дві дрібніші єпархії – Юріївську й Білгородську – щоб зручніше було висвячувати нових єпископів (для висвячення потрібна участь мінімум двох-трьох єпископів).............. 

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ
Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета
Преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям,
чесному чернецтву та всім вірним Української Православної Церкви
Київського Патріархату

Дорогі браття і сестри!

Христос народився! Славімо Його!

Кожного року ми святкуємо Різдво Христове – найвеличніше свято всього християнства, бо Син Божий, будучи Творцем світу, принизив Себе і став людиною. Що це означає? Це означає, що величний, незбагненний і неописанний Бог не тільки наблизився до людини, а, смиривши Себе до безмежності, з'єднався з людською природою.

››› читати далі ›››

Нова радість стала

Свята ніч, тиха ніч 

По всьому світу стала новина 

На небі зірка ясна засяла

Спи, Ісусе, спи

Небо і земля

Добрий вечір 

››› переглянути колядки ›››

Різдво – велике свято Народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха.

 Свята різдвяного циклу або Коляди (Святки) розпочинаються ще 2 січня в день Гната. В цей день ретельно прибирають оселю та обійстя., готуються різноманітні святкові прикраси – "павуки", "їжачки", "дідух". До 4 січня, дня Анастасії, оселя мала бути святково прибрана. Саме в цей день заготовляли харчі для приготування майбутньої святкової вечері.

››› читати далі ›››

За Візантійською традицією початком церковного року ("Новоліття") вважається 1 вересня. Свято новоліття було затверджено на Нікейському соборі та, згідно переданню, пов'язується з початком проповіді Ісуса Христа після Його Водохрещення й спокус від диявола в пустелі. У цей день Ісус Христос почав проповідь Царства Божого й уперше засвідчив виконання старозавітних пророцтв про пришестя Месії (Сина Божого) і тим самим про кінець Старого й початку Нового Заповіту.

Вибір дати був пов'язаний з тим, що перша проповідь Христа відбулася, на думку візантійців, саме в перший день іудейського свята жнива, що святкували 1-8 вересня.

Встановлення цього свята, на думку істориків, було пов'язано зі згадкою про перемогу Костянтина Великого над Максентієм в 312 році, яка й заклала початок вільного сповідування та поширення християнства. Початково Костянтином I було встановлено дату новоліття 23 вересня – датою народження першого римського імператора Октавіана Авґуста і лише в 462 було перенесено на 1 вересня із практичних міркувань.                                                                                                               ››› читати далі ›››

З поміж великих святих угодників Божих святитель Миколай Чудотворець користується особливою любов`ю нашого народу. Чудотворця знають і шанують Схід і Захід, усі християни і навіть  магометани. 

Усе життя св. Миколая - це нескінченні благодіяння і чудеса, подані стражденному людству. Свята Церква прославляє Миколая Чудотворця як мудрого правителя, вгамівника спраглих, швидкого помічника усім, хто опинився в біді та скорботах. Він рятував потопаючих, визволяв полонених, відводив смертну кару від невинних, зціляв багатьох людей: повернув зір, виправив кульгавість, дав мову німим. Вивів багатьох з убозтва й злиднів, подав їжу голодним, був помічником нужденним і теплим заступником. Він швидко з`являється скрізь, де потрібна його допомога. І нині він приходить до тих, хто кличе його допомогти і заступити від біди. Чудес його не злічити. Усе життя Чудотворця було позначено любов`ю до ближнього. Навіть смерть не перервала його благодатних справ, його чудеса звершаються повсякчас.

Святий Миколай або Микола (по різним даним 270 /286/ — 6 грудня 326 /345, 351/) — єпископ Мир (Лікія, сучасне Демре, Анталія, Туреччина), відомий як Миколай Чудотворець.

 ››› читати далі ›››