Як і кожного року, вже традиційно у 9-ту п'ятницю після Великодня, ми вшановуємо пам’ять козаків і селян, які загинули у битві під Берестечком 1651 року. Проте, цьогоріч, у зв'язку із подіями, які склалися в Україні, заповідник проведе більш скромні заходи, які проводимуться 20-22 червня за такою програмою:

20 червня
- 9.00-12.00 год. Богослужіння у Свято-Георгіївському соборі (НІМЗ «Поле Берестецької битви»).
21 червня
- 11.00-15.00 год.Науково-практична конференція, присвячена 100-річчю створення національного духовно - меморіального комплексу «Козацькі могили»: «Свято - Георгіївський собор на «Козацьких могилах»: 100 років духовності та пам’яті українського народу» (місце проведення - м. Рівне, Свято-Покровський кафедральний собор).
22 червня
- 9.00-12.00 год. Божественна літургія та Вселенська панахида за Участю Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, керуючого Рівненською єпархією Української Православної Церкви - Київського Патріархату архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона та духовенства Рівненської єпархії УПЦ-КП та сусідніх областей. 
- 12.00-12.30 год. Урочиста хода до пам’ятника українським козакам ... .... ....

››› читати далі ›››

Битва під Берестечком (28 червня — 10 липня 1651)  — найбільший бій Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького та союзним йому кримськотатарським військом Ісляма III

Короткі відомості

Згідно з польськими історичними джерелами XVII-XVIII століть кількість польської армії була до 300.000 вояків. Також є свідчення про те, що поляки мобілізували на війну кожного сьомого підданого держави. Важливим свідченням кількості українського козацького війська є твердження одного з учасників битви з польського боку про стотисячне українсько-козацьке військо. Сучасні українські академічні дослідження в середньому подають чисельність козацької армії у 100.000, кримсько-татарської у 30.000 (тобто у максимальну її можливу кількість за умови коли в поході бере участь сам хан; хоча в радянській історіографії побутувала думка про те, що чисельність кримсько-татарської орди, навіть на чолі з ханом ніколи не перевищувала 10.000-15.000 вояків, а за повідомленнями турецького мандрівника Евлія Челебі, свідчення якого певно є найбільш обєктивними та неупередженими кількість кримсько-татарської орди на чолі з ханом не могла бути більшою за 8.000-10.000 чоловік). Чисельність армії Речі Посполитої оцінюється більшістю сучасних українських істориків у 200.000 військових.... ... ...

››› читати далі ›››

Війна, яка розпочалася в середині XVII ст. на українських землях, насамперед мала на меті звільнення українського народу з-під панування Речі Посполитої.

З-поміж основних причин цієї війни можна виділити декілька.

Соціальні причини. До середини XVII ст. вкрай загострилася соціально-економічна ситуація, пов'язана з трансформацією поміщицьких господарств у фільварки. З одного боку, це сприяло зміцненню феодальної земельної власності, а з іншого — посиленню кріпосної залежності, оскільки прибутки польських та українських феодалів тепер прямо пов'язувалися з нещадною експлуатацією селян. Ще однією невдоволеною соціальною верствою було реєстрове козацтво, яке, відірвавшись від кріпосного селянства, не досягло, однак, усіх прав і привілеїв шляхти. У складній ситуації опинилося й міщанство, яке мусило платити податки, відпрацьовувати повинності та фактично було позбавлене місцевого самоврядування. Що ж стосується української православної шляхти, то вона користувалася значно меншими політичними правами, ніж польська. Таким чином, майбутня національно-визвольна війна мала досить широку соціальну базу.

Національно-політичні причини. Відсутність власної державності, обмеження українців у правах... ... ...

››› читати далі ›››